Як часто гітаристи ставлять на меті знайти щось нове в гітарному звучанні? І чи мають таку мету взагалі? Відповісти на ці запитання досить складно.
Хтось «бринькає» на чистому звуці й не планує нічого змінювати, багатьом достатньо стандартного набору ефектів. Про походження цих самих ефектів взагалі мало хто замислюється.
У цій статті спробуємо розібратися в історії виникнення і “спеціалізації” ефектів за стилями музики. Цей матеріал – для справжніх гурманів, які не підвладні штампам, які вміють вслухатися та обирають лише найцікавіші звукові поєднання.
Музикантові-початківцю іноді досить складно зробити вибір серед безлічі пропонованих на ринку брендів і видів ефектів для гітар, бас-гітар, клавішних та інших інструментів. Навіть, якщо виконавець просто “закоханий” в який-небудь ефект, все ж, повинен узгодити свій вибір з музичним напрямком, адже не завжди можливо використовувати той чи інший звуковий ефект. У цьому випадку особистими уподобаннями часто доводиться жертвувати. Спробуємо систематизувати ефекти й описати історію їх виникнення докладніше.
Про що йдеться?
Всі ефекти, так чи інакше, перетворюють звук (навіть звичайний гітарний кабель його “перетворює” – всі гітаристи знають, як можуть “зникати” високі частоти від використання поганого кабелю). Але умовно їх можна розбити на чотири групи – залежно від впливу на звук.
Першу складають ефекти перевантаження, оскільки емулюють перевантаження вхідного каскаду гітарного підсилювача, що призводить до такого звучання. Це – овердрайв, дісторшн та фузз.
Друга – модуляційні ефекти. Це хоруси, фленжери, октавери, ділеї та інші.
Наступну групу складають динамічні ефекти – компресори та гейти, які дозволяють керувати сигналом, а саме компресувати його й прибирати зайві шуми.
І, нарешті, остання група – частотнозмінювані ефекти: еквалайзер, фільтр, “вау-вау”, які впливають на високі/низькі частоти.
Як це було
Чи не найпоширенішим ефектом є дісторшн (distortion). Відомий факт: ефект викривлення вперше виявився від ушкодження однієї з ламп на підсилювачі Чака Беррі. Тут необхідно відзначити, що сатурація (або м’яке лампове викривлення) була наявна у лампових апаратах завжди, звідси й «теплий ламповий звук». Але жорсткіше вхідне обмеження сигналу, що й призвело до відчутнішого викривлення, сподобалось Беррі, який, до речі, вигадав так звану “качину ходу”, що згодом змусило інженерів замислитися про кілька каскадів вхідного підсилення.
У процесі вдосконалення техніки недоліки, пов’язані з недосконалістю перших підсилювачів, які також певною мірою викривлювали звук, було ліквідовано, а ефект, який вже полюбився, довелося “запаковувати у педаль”.
Варто відзначити, дісторшн значно вплинув на безліч різновидів сучасного тяжкого металу, панк-року, харду, альтернативного року, гранжу і т.п.
Овердрайв (overdrive), за великим рахунком, – той самий дісторшн, але з “м’якішим” впливом на звук і можливістю контролювати викривлення сигналу.
Дісторшн і овердрайв відрізняються кількістю каскадів підсилення і, як результат, обмеження сигналу – у овердрайві менше, в дісторшн більше. Овердрайв так само м’якіший, наспівніший, тоді як дісторшн більш їдкий, гостріший.
Популярності цих ефектів сприяла їхня універсальність – використовують як з електро- і бас-гітарами, так і зі смичковими інструментами, вокалом та клавішами. Є й суто психологічний момент – людське вухо сприймає викривлений сигнал як гучніший, навіть якщо фактично він тихіший.
Фузз (fuzz) виник шляхом експериментів із різними видами викривлення сигналу. Він практично повністю змінює початковий тембр, але має свої недоліки й частіше використовується разом з іншими ефектами.
Хорус (chorus) став доволі популярним ефектом: він є додаванням прямого “затриманого” і модульованого сигналів. Регулювання затримки і модуляції дозволяє регулювати “розстройку” тону в доволі широких межах.
Ділей (delay) чимось схожий із попереднім ефектом, оскільки теж, як і хорус, затримує сигнал, однак у абсолютно інших параметрах, що робить його зовсім іншим ефектом.
Назва ще одного ефекту – октавер (octaver) – говорить сама за себе. Цей ефект подвоює звучання інструмента на октаву вгору чи вниз. Частіше за все використовується з електрогітарою.
Фленжер (flanger) з його характерним “летючим” звучанням вперше з’явився, мабуть, ще у 1950-ті, але активно використовувати його почали в 1970-ті. Нині його часто можна почути і в електронній музиці.
Останню групу частотнозмінюваних ефектів почнемо описом вау-вау (wah-wah) або “квакушки”. Це один із найбільш гітарних ефектів. Вперше його використав Джордж Харрісон у 1965 році під час запису альбому «Help!». У Джиммі Хендрікса “вау-вау” був невід’ємним елементом фірмового звучання:
До речі, варто відзначити, що “квакушка” – це, все-таки, керований фільтр, а не «сферичний ефект у вакуумі». “Квакушку” використовує велика кількість виконавців. Серед них – Закк Вайлд, Кірк Лі, Хеммет, Джон Петруччі, Інгві Мальмстін і багато інших. Одним із перших бас-гітаристів, хто використовував цей ефект, був Гізер Батлер. Пізніше Кліфф Бьортон використав “вау-вау” у вступі до знаменитої композиції «For Whom the Bell Tolls»:
Еквалайзер (equalizer) – один із тих ефектів, які, мабуть, не варто описувати і зараховувати до якогось певного музичного стилю. Його використовують повсюди.
А що у нас?
У нашому магазині Ви знайдете ширший вибір ефектів, ніж той, що описано вище. У нас представлені розмаїті ефекти для акустичної, електрогітари і бас-гітари. Особливу увагу варто приділити виробнику ефектів Source Audio.
Офіційним представником і дистриб’ютором Source Audio в Украіні є компанія Allegro Music. Продукцію цього виробника уже обрали для себе такі знаменитості як Adrian Belew, Brad Whitford, Joe Perry, Tom Hamilton, Earl Slick, Herman Li, Vadim Pruzhanov, Mike Keneally, Mike Scott, Kevin Walker, Reeves Gabrels, Steve Stevens, Rick Savage і багато інших.
Ви шукаєте свій унікальний звук? Бажаєте, щоб Ваша композиція була цікава за звуком, а також “дихала” приємною новизною гітарного рифу і мелодії? Тоді перевірте кожен з ефектів власноруч – «Музикант» надає Вам можливість тест-драйву (до речі, безкоштовно).
Знайдіть свій звук разом з «Музикантом»!
Написати коментар