Авторське право: захищати чи ні?

Мабуть, немає сенсу захищати те, що не має господаря. Загальне – значить для всіх. Такими в Україні іноді здаються саме музичні твори.

Але, якщо вони є, відповідно, їх створив автор. Проблема в тому, що автори не можуть отримати за це жодних вагомих «дивідендів». Велика частина засобів масової інформації використовує роботи музикантів на безкоштовній основі, називаючи свої дії PR-ом. В іншому, законні авторські відрахування (так звані – «роялті») не складають великих сум. За минулий рік загальна сума авторської винагороди за офіційними даними державних установ з колективного управління правами по всій Україні склала 62 млн. грн. Для порівняння: у Польщі – 300 млн. доларів.

Як відомо, у всьому світі основний заробіток автора твору складає авторська винагорода («роялті») у вигляді відсотка за кожне використання твору. На Заході бути автором, напевно, значно вигідніше, ніж виконувати авторські твори. Відсотки з використання успішної пісні здатні забезпечити непогане життя, особливо якщо пісні стануть хітами. В Україні автору вигідно писати на замовлення і розраховувати на гонорар за створення треку, віддаючи пісню разом із правами своєму замовнику. Більшість фанів завантажують треки безкоштовно. Така ситуація знижує рівень зацікавленості лейбла у співпраці з українськими артистами і авторами пісень.

Якщо говорити про артистів, то вони в основному заробляють з концертів. Але падіння платоспроможності українців відображається на стані шоу-бізнесу. Велика частина виручки з квитків може покрити витрати на проведення концерту, а залишок – після сплати податків – ділиться на команду артиста.

Але будь-яка проблема має вирішення. Одним із шляхів є охорона авторського права та підвищення рівня самосвідомості користувачів. Для цього існує закон, виконання якого необхідно вимагати. Як же це робити? Детальніше про це читачам порталу «Музикант» розповіли компетентні юристи в сфері інтелектуальної власності: Юлія Іськова, магістр права інтелектуальної власності, керуючий партнер «Правничого дому «Копірайт», та Інна Низовая, патентний повірений України, керуючий партнер патентного агентства «Результат». Ось, що вдалося з'ясувати...

Захист прав в Україні – міф чи реальність?

Бюрократична тяганина і корупційні особливості провокують багатьох не відстоювати свої права в судах. Цим успішно користуються правопорушники. Юристи переконані: у разі правопорушення необхідно грамотно відстоювати свої права.

«Загалом обсяг позовів, які стосуються порушень авторського права, чималий, оскільки Україна залишається державою, де масово порушуються як норми національного законодавства, так і принципи міжнародного права у даній сфері», – зазначає Інна Низова, патентний повірений України, керуючий партнер патентного агентства «Результат».

Чимало авторів намагаються відстоювати свої права. За даними статистики, у 2014-му році на розгляд суду було представлено 458 цивільних справ, пов'язаних з порушеннями прав інтелектуальної власності. Кількість таких позовів зросла на 23,1%, порівняно з 2013-им роком. З них розглянуто 293 справи, в тому числі, 161 справа - з прийняттям рішення, з задоволенням позову – 103 справи. Найбільшу частку суперечок, дотичних до права інтелектуальної власності, становлять порушення авторського права. Їх кількість складає 178 справ, що на 37% більше, ніж в 2013-му році.

За минулий рік кількість скарг про порушення права на інтелектуальну власність склала близько 640 справ. Інна Низовая зазначає, що кількість позовів з цього предмету має тенденцію до постійного зростання.

Власне, з наведеної статистики можна зробити висновок, що Україна має багатий досвід в сфері захисту прав інтелектуальної власності (в тому числі, авторського права). Проте, поки відсутній послідовний та налагоджений механізм захисту.

«Якщо судова реформа завершиться, то в планах – створення патентного суду в Україні за прикладом світового досвіду. Тобто, такі суди розглядатимуть винятково справи щодо захисту не тільки авторського права, а й сфери інтелектуальної власності, в тому числі. Значить, буде вищим рівень кваліфікації суддів і накопичення їхнього досвіду», – зазначає Юлія Іськова, магістр права інтелектуальної власності, керуючий партнер «Правничого дому «Копірайт».

На думку Інни Низової, Державна служба інтелектуальної власності є ефективним органом з великим, надбаним за довгі роки, досвідом та командою професіоналів високого класу, які постійно працюють над удосконаленням законодавства, реалізуючи найкращий досвід країн світу у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності для можливості авторів та винахідників отримати ефективну охорону, здійснювати реалізацію прав і, за необхідності, захист об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому Державна служба інтелектуальної власності постійно здійснює заходи, що дають змогу отримати та розширити знання щодо охорони об’єктів права інтелектуальної власності, захисту та реалізації прав інтелектуальної власності як в Україні, так і за її межами.

Разом з тим, як показує практика, навіть в поточних реаліях цілком можна захистити свої права. Але для цього фахівці радять їх спочатку зареєструвати.

Для чого фіксувати очевидне?

Відповідно до Міжнародної конвенції щодо захисту прав на літературні та художні твори, автору необов'язково реєструвати своє авторство на твори. Необов'язково – значить не потрібно? Але це не зовсім так. При виникненні проблемних питань, документ про реєстрацію авторського права відіграє важливу роль і може стати вагомим аргументом для опонентів, які звинувачують, наприклад, у плагіаті. Що потрібно знати?

Важливий факт: автором вважається той, хто першим зареєстрував авторське право.

Державна служба, що видає відповідний документ, проводить лише формальну перевірку наданої інформації у заявці. У разі судових розглядів, за відсутності документа про належність авторського права, доведеться надавати низку непрямих доказів. До таких належать: чернетки, бажано датовані чи нотаріально засвідчені; паперові копії документів; електронні файли тощо. Але наведені докази вимагатимуть перевірки, тоді як документ про володіння авторським правом за підписом уповноваженого державного органу не викликає сумнівів і не вимагає додаткових підтверджень

Як зареєструвати авторське право?

Насправді, реєстрація авторського права не вимагає жодних додаткових дій. Тому зовсім необов'язково звертатися навіть до юридичних компаній. Автору знадобиться самостійно заповнити та подати заявку (встановленого зразка) до Державної служби інтелектуальної власності України. Вона повинна містити інформацію про твір (дату створення, опис, біографічні дані автора), а також супроводжуватися додатками: примірником твору в паперовому та електронному вигляді. Подальший процес реєстрації займає, як правило, три календарні місяці, після чого (при сплаті державного мита) Ви зможете отримати свідоцтво про реєстрацію авторського права, в якому буде зафіксовано дату створення твору і зазначено Вас автором.

Як припинити правопорушення?

Неузгоджене використання твору, плагіат і копіювання є приводом для претензії. Що при цьому потрібно знати?

Насамперед, необхідно зафіксувати факт правопорушення: скопіювати, записати або зробити фото, щоб забезпечити себе доказами. Потім юристи рекомендують звернутися до правопорушника і намагатися вирішити проблему мирним шляхом. Якщо порушник не йде на компроміс та не визнає своєї провини, то сміливо звертайтеся до суду.

«Система захисту інтелектуальної власності, зокрема, авторського права в Україні (як і в будь-якій іншій державі) не є досконалою і має свої недоліки. Проте, це не означає, що реєстрація авторського права не потрібна взагалі, оскільки державна реєстрація авторського права дозволяє щонайменше офіційно зафіксувати дату оприлюднення об’єкта авторського права», – зазначає Інна Низова.

Власне, якщо хочете заробляти на своїх авторських творах, готуйтеся захищати права на них. Обороняйте свої інтереси, тільки так вдасться досягти успіху.

«Музикант» продовжує стежити за розвитком теми «Авторське право в Україні», тому залишайтеся з нами, щоб дізнатися першими більше корисної інформації.