Поради барабанщиків: унікальний звук, найкращий інструмент, індивідуальні фішки. Що й за скільки?

Днями побачив світ новий випуск журналу «Terroraiser», який знайомить читачів із подіями та процесами, що відбуваються у важкій музиці України й світу. Головна ідея видання – не лише інформувати “металістів” про новини цього стилю, але і об’єднати усіх причетних: від слухачів до “зірок” світового рівня.

Музикант.укр надав у цей випуск статтю для барабанщиків-практиків – і вона буде корисною не тільки для них. Отже, ми дублюємо її на нашому порталі.

Кожен музикант, незалежно від інструмента, на якому грає, і стильового напрямку, в якому розвивається, цінний саме "власним" звуком. Як цього досягти? І яка роль у цьому інструмента, який він обрав?

В даному випадку йдеться про барабанщиків. Тут особливо непросто в сенсі впізнаваності за звучанням, навіть, незважаючи на те, що виконавця на ударних інструментах вже давно перестали сприймати винятково як «того, хто відстукує ритм».

Якщо ж говорити про інструментарій – багато що залежить ще і від музичного стилю, в якому грає барабанщик. Те, які складові включає ударна установка, безпосередньо залежить від виконуваної музики. Ударна установка еволюціонує, відповідно до часу. Важлива роль у її розвитку належить виробникам (брендам), інженерам-розробникам, новим технологіям створення музичних інструментів, музиці у всьому її розмаїтті та, звичайно ж, завдяки відомим музикантам. Прописна істина.

Однак в усьому є свої нюанси. Про особисті напрацювання і переваги важливо дізнаватися безпосередньо у майстрів своєї справи. Отже.

Віктор Корженко. Професіонал, який грає у абсолютно різних стилях: від "альтернативи" до етно-року – співпрацює з багатьма музикантами і групами. Найбільш відомий як учасник «ТНМК». На запитання «Що особисто Вам допомогло досягти індивідуального звучання?» Віктор відповів:

Віктор Корженко: По-перше, бажання. Потрібно дуже сильно захотіти. Не можу сказати, що я зупинився: це є те, що є сьогодні. Але я весь час у пошуку. Тобто, експерименти зі звуком барабанів, звуком тарілок, загальна якась обробка, можливо, електронні штучки... Завжди є до чого прагнути. Щось вийшло нове, десь щось почув – і так постійно. Досконалості немає меж.

Музикант.укр: Який стандартний – саме для Вас – набір складових ударної установки?

Віктор Корженко: Де б я не грав, і яка б це не була музика, найнеобхідніші предмети я завжди намагаюся брати свої. Тобто, малий барабан, комплект тарілок (залежно від стилів), педалі, палички, якісь електронні пристрої – це той, скажімо, "дорожній мінімум", який завжди зі мною. А решта залежить від умов. Але основне, я вважаю, повинно бути своє – перевірене, відточене.

Музикант.укр: Ви грали і граєте різну за стилями музику. Що істотно відрізняється в різних стилях в сенсі використання ударних? Є щось особливе, на що Ви завжди звертаєте увагу?

Віктор Корженко: Крім малого барабана, який я беру з собою (знову-таки, залежно від музики, яку мені належить грати), звертаю увагу, насамперед, на великий барабан, як він себе веде. Якщо це якась, скажімо, приджазована музика, я намагаюся робити його більш натягнутим, більш відкритим. Якщо ж це більше важка музика, я навпаки його спускаю до лага, щоб він у мене "хлюпав", і підсилюю всілякими електронними прибамбасами. Це те, що відразу. Тобто, великий і малий барабан – це як "дзеркало" для барабанщика.

Тарілки – це теж індивідуальний вибір, і стилістично, і, в принципі, за функціоналом. Комусь достатньо хет, креш, райд. Хтось обожнює усілякі дрібні перкусійні штучки (сплешки, боли, ланцюжки та інше). Якщо я граю якусь дуже прозору, відкриту музику, то залюбки використовую такі ось родзинки. Якщо це стадіонна, рокова музика, то, відповідно, намагаюся креш брати побільший, щільніший, і подача зовсім інша. Можливо, ще "пограв" би з пластиком: скажімо, для більш камерної музики я б рекомендував текстуру coated, тобто, пластики з напиленням на томи. Для вуличної, гучної музики, атакуючої – подвійні, потрійні пластики. Я люблю, щоб вони хрустіли. А під камерну музику краще, все-таки, робити їх вище. Натягувати томи, щоб вони "співали". Ось такі хитрощі маленькі, відмінні, стилістичні.

Музикант.укр: Ось про малий барабан хочеться запитати окремо: Ви прихильник моделі Premier One. Що саме хотілося б відзначити в своїх відчуттях під час гри на цьому інструменті?

Віктор Корженко: Це практично досконалий інструмент. Починаючи від зовнішнього вигляду. Дивишся на нього, хочеться його помацати. Помацав його, хочеться на ньому грати. Пограв на ньому, і не хочеться зупинятися. Це інструмент, який просто повинен бути у кожного.

Музикант.укр: В цілому, кількість складових ударної установки у барабанщиків різних стилів відрізняється. У "металістів", наприклад, їх більше, ніж зазвичай: зокрема, – дві бас-бочки...

Віктор Корженко: Щодо зовнішнього вигляду, я абсолютно згоден: коли стоять два великих барабани: по-перше, це красиво, це переконливо і відразу ж створює специфічну, характерну атмосферу для цього стилю. Щодо звука і практичності, чесно скажу: я спокійно справляюся з одним великим барабаном. Єдине, що я застосовую – електронні хитрощі. Коли люди ставлять два великих барабани, вони і налаштовують їх по-різному, переслідуючи певні завдання. Коли стоїть один барабан, то, щоб різниця між правою і лівою ногою була не настільки помітною, я допомагаю електронікою згладити цей момент. Щоб удари звучали більш однаково. При цьому – динамічно.

Музикант.укр: А наскільки важлива для різних стилів музики розстановка складових ударної установки?

Віктор Корженко: Це абсолютно індивідуально. Зрозуміло, що металісти люблять, можливо, більшу кількість томів, в принципі, тембрів. Для джазменів досить буде, крім великого і малого, буквально одного-двох томів. Хтось принципово грає на одній розстановці в будь-якому напрямку. Для когось імідж і зовнішній вигляд барабанів важливіший, ніж музична складова. Це не є погано, просто індивідуальний підхід у кожного.

Музикант.укр: Ви використовуєте ударну установку Premier серії Genista. Які відмінні риси цієї установки Вас особливо приваблюють?

Віктор Корженко: Це хороший, добрий середняк за світовими мірками. Я переграв на великій кількості установок і можу сказати, що Genista стоїть десь ближче до верхньої позиції вище середини. Це не топовий, але дуже гідний, серйозний інструмент, який я, в принципі, рекомендував би всім, незалежно від стилів і майстерності виконавця.

Музикант.укр: А чому? Що в ньому такого класного, незважаючи на те, що це хороший середняк?

Віктор Корженко: Я дивлюся на інструмент, він мені вже подобається. Тобто, виглядає він чудово. Функціонал хороший, все працює гідно. І навіть серійний малий барабан, який іде в комплекті, він вельми і вельми пристойний. Тобто, сідаєш за установку, і немає бажання відразу щось поміняти в ній. А це “дорого коштує”. Дуже часто буває, що, сидячи за комплектом, таке відчуття, ніби великий барабан "випадає", або ось томи я б по-іншому зробив, розміри хотілося б глибші, а тут все дуже компактно, дуже зібрано, лаконічно і гідно.

Музикант.укр: Чим установки цієї серії будуть цікаві, наприклад, для виконавців важкої музики?

Віктор Корженко: Я б рекомендував березову версію. Тому що дуже ціную в барабанах ось цей хруст, який характерний для дерева «а ля» береза. У мене барабани кленові, але їм я би рекомендував березові. Клен хороший, але в ньому багато, як на мене, ось цієї середини, яка для "важковаговиків" насправді є необов'язковою. За розмірами я б, все таки, дивився на більш масштабний варіант, тобто, щоб томи були глибшими... Ось так.

І ще один, інший погляд на ті ж запитання вже, власне, від "металістів". Олег Таланов, барабанщик однієї з найвідоміших українських тяжметал груп «Hell:ON», розповів про свій стандартний набір. Він досить традиційний:

Олег Таланов: Бас-бочка, два підвісних рек-томи (десять і дванадцять дюймів) і floor-том (шістнадцять дюймів). В ідеалі можна доукомплектувати ще одним floor-томом (вісімнадцять дюймів) і бас-бочкою. Але такий сет досить проблематично возити з собою всюди, тому поки обмежився досить стандартним набором. Щоб не звикати до одного, а на концертах використовувати інше. Звичайно, до самої установки додаються ще стійки, педалі та купа іншої мішури, без якої грати буде не так комфортно, але це вже деталі.

З думкою, що «барабанна установка у важкій музиці, насамперед – це обов'язково два бас-барабани і безліч томів», раніше, мабуть, погодився б. Ми всі росли і бачили у наших кумирів саме такі установки, але зараз це вже далеко не завжди так. Звичайно, установка в гіпер-варіації виглядає дуже круто, але цим переймаються тільки "ду-у-у-же великі дядьки". У більшості випадків обмежуються лише другою бочкою (та й то про людське око), і «рибка в сітці».

Музикант.укр: Які ще особливості "інструментарію" барабанщиків, які грають метал?

Олег Таланов: Хм... Зазвичай, це стосується розмірів абсолютно всього. Бочка більша і глибша, наприклад, двадцять чотири дюйми і глибиною двадцять дюймів. Хтось любить великі рек-томи (привіт Вінні Полу), а дехто додає в сет двадцятидюймові (і більші) бас-бочки, як floor-томи, отримуючи низький і яскравий звук в певних акцентах. Нюансів може бути безліч, і не можна сказати, що використовують такі зміни лише "метал"-барабанщики. Навпаки, дехто використовує вельми нетипові для металу інструменти. Подивіться, хоча б, на конфігурації Майка Портного або Майка Мангіні.

Я граю на барабанній установці Premier серії XPK – відмінний інструмент! Свого часу я вибрав саме березову установку за те, що вона завжди добре звучить на концертах серед гучних і важких гітар та не “губиться”. У XPK відмінний тембр, і всі барабани, так би мовити, на своїх місцях. До речі: й на запису ці барабани жодного разу не підвели. Останні два альбоми «Hell:ON» записані саме на цій установці. Найголовніша її перевага – ще раз: все на своєму місці, і звучить відмінно!

Музикант.укр: І на завершення - побажання барабанщикам від Олега Таланова і Віктора Корженка:

Олег Таланов: Робіть улюблену справу, незважаючи ні на що! Будьте гучними, і нехай про Вас почують всі!

Віктор Корженко: Експериментувати – однозначно: зі звуками, з напрямками, слухати різну музику. Найголовніше – це бажання. Коли є цілеспрямованість і одержимість, то, значить, все добре. Коли ж людина тільки дасть слабинку, каже: «Слава Богу, я вже навчився», це – точка відліку в зворотний бік. Ніколи не можна зупинятися.

Кожен професійний музикант піклується про своє звучання, саме тому для нього визначальними є такі "постулати", як захопленість улюбленою справою, бажання розвиватися, а також (не менш важливо!) – інструмент, на якому він грає. Адже для музиканта важливий звук на "виході".