Arturia KeyLab: повне занурення

Музикант.укр пропонує черговий огляд музичного обладнання від W.Angel.

Колись, дуже давно, на світанку своєї музичної діяльності, я дуже зацікавився продукуванням аранжувань та потрібним для цього обладнанням. Я пам’ятаю старі слабенькі комп’ютерні системи на основі Atari для роботи з MIDI та появу великих (як мені тоді здавалось) робочих станцій зі звуковим модулем і вбудованим секвенсором. Звісно, в цьому була якась магія, коли для створення оркестрової композиції оркестр не був обов’язковим, а різні шуми, звуки та ефекти не потрібно було записувати наживо, достатньо було використати заздалегідь підготовлений семпл, який згодом можна було рухати по висоті тону, швидкості й навіть у просторі. Це досить широка тема для розмови, але зараз я хочу торкнутися тільки однієї складової всього цього комплексу – MIDI-клавіатури.

З розвитком технологій з’явилось дуже багато виробників, які пропонують різні MIDI-клавіатури, що відрізняються кількістю клавіш, якістю клавіатури і функціоналом. Є найпростіші, де наявні тільки, власне, клавіатура і декілька способів керування – висота тону, модуляція/експресія та перемикання октав, а є дуже складні, де наявна велика кількість неповторних контролерів, педів і, навіть, є кнопки керування зовнішнім секвенсором, для синхронізації з комп’ютером чи з окремим приладом. Тривалий час я не звертав увагу на їхні відмінності, мені зручно працювати як з простими, так і зі складними MIDI-контролерами, оскільки це вже звичка, а за клавіатурою вони всі приблизно однакові. Нещодавно вирішив колекціонувати враження від усіляких виробників та різних MIDI-клавіатур.

І ось, завдяки магазину «Музикант», я отримав можливість помацати новий для мене бренд – Arturia. Я чув про нього і раніше, але ніколи не працював з приладами цього виробника, хоча відгуки були переважно схвальні. Для першого знайомства з цим брендом обрав лінійку KeyLab, в якій є контролери з 49, 61 і 88 клавішами.

Відразу декілька слів про відмінності в клавіатурах цих контролерів. Всі ці контролери обладнані повнорозмірною фортепіанною клавіатурою, тільки версія з 88 клавішами забезпечена зваженою молоточковою, “важкою” механікою, тоді як інші – напівзваженою, більш легкою, синтезаторною. За відчуттями клавіатура на KeyLab 88 ближча до піаніно, тобто, трохи більш “рихле” занурення клавіші та ледь повільніше повернення, ніж на роялі. З одного боку, хотілося б дещо інших відчуттів, проте серед аранжувальників дуже мало справжніх, концертних піаністів, які тривалий час грали на концертних роялях, а ось тих, хто багато грав на домашніх піаніно, якраз – навпаки – багато, тому таке рішення мені видається дуже логічним.

Скажу відверто: така клавіатура у мене особисто жодного негативу не викликає, досить зручно і приємно на ній грати.

Клавіатури версій з 61 і 49 клавішами нічим визначним не запам’ятались, якісні напівзважені клавіші, зручна віддача, комфортне виконання. Деякі виробники грішать тим, що ставлять на контролери цих форматів найдешевші з доступних клавіатур, і це, скажу відверто, відчувається. В цьому випадку я не можу такого сказати, ця клавіатура не справляє враження дешевої та ненадійної.

Всі прилади цієї лінійки обладнані досить великою кількістю різних контролерів: 10 поворотних контролерів-крутилок, 9 контролерів-слайдерів, 10 кнопок для керування “мозком” цієї MIDI-клавіатури, 3 кнопки і 2 поворотних контролера керування різними функціями, які відображаються на LCD-екрані, коліщата висоти тону і модуляції, дві кнопки транспонування (октава вгору і вниз) і шістнадцять педів, на які можна призначити якісь семпли, ноти чи просто MIDI-події. І, звісно ж, коліщатко гучності. Також, ці MIDI-клавіатури обладнані кнопками транспорту, що дозволяють керувати Вашою DAW – старт, стоп, перемотування вперед чи назад, запис, відтворення по колу. Загалом, досить стандартний набір для сучасних майстер-клавіатур, на які встановлене керування всім процесом аранжування. Плюс зручність у керуванні віртуальними інструментами, що емулюють вінтажні аналогові синтезатори, де багато досягалось саме обертанням ручок в реальному часі.

В комплекті з цими контролерами передбачене програмне забезпечення.

Я не заглиблювався в усе це аж так глибоко, але трохи покрутив віртуальний інструмент, який повністю інтегрується з цими приладами. Досить смачне звучання і приголомшлива інтеграція, що дозволяє працювати, не зазираючи в монітор комп’ютера, тільки використовуючи LCD-дисплей MIDI-клавіатури. Звісно, для повноцінного створення аранжування – нікуди не втечеш – все одно потрібен поруч пристойний комп’ютер, як і зручний доступ до нього.

Загалом, мої враження більше позитивні, аніж негативні, хоча причепитися завжди є до чого. Наприклад, мені не дуже подобаються боковини, які зроблені «під дерево». Чи ж, навіть дерев’яні, не знаю. Сказати щось виразне про свою антипатію до цього елемента я не можу, але чомусь хочеться не такого дизайнерського вирішення, винятково на рівні підсвідомості (справа смаку).

Технічні характеристики я досить точно описав вище, тому не зупинятимусь на них, скажу тільки, що все ергономічно і дуже зважено.

Ось що пише виробник про характерні риси свого продукту:
«У комплект входить Analog Lab з понад 5000 звуками, які були дбайливо відібрані з Arturia V Collection».

Так, ПО, що постачається в комплекті, звучить гідно, мені сподобалось. Я навіть зацікавився покупкою окремої версії для своєї домашньої студії.

Безпосереднє редагування патчів і звуків інтегроване просто в MIDI-клавіатуру. Так, як я писав вище – інтеграція дуже глибока, і якоїсь миті складається враження справжньої робочої станції, за допомогою якої можна зробити майже все. Хіба що, можливо, крім безпосереднього виробництва аранжування – щільної роботи із секвенсором і хостом, хоча й ці функції, принаймні, базові, також інтегровані.

Підключення – MIDI-вхід і вихід, USB, сустейн-педаль, педаль експресії, breath-контролер, AUX-контролер. Повний набір всіляких підключень, що потрібні майстер-MIDI-клавіатурі. Дуже легко і просто перетворити цей контролер на серце студії і радіти життю.

І традиційні оцінки за декількома параметрами:

1. Відповідність заявленим характеристикам
Мені було б складно вигадати щось таке, що ця клавіатура не може. Хіба що каву не готує.

2. Звук
Тут можна оцінювати тільки звучання програмного забезпечення, але ж можна використати абсолютно все, чого тільки душа забажає, тому тут не все однозначно. Все ж – рідне ПО звучить правильно і смачно. 

3. Зручність користування
Звісно, як і до будь-якого іншого приладу, потрібно звикати, знаходити спільну мову, щоб руки звикли до контролерів та кнопок. Для тих, хто працює у сфері аранжувань, гадаю, це не спричинить жодних труднощів. Проте, ставлю чотири з п’яти.

4. Дизайн
Мені не подобаються “щічки” інструмента, зроблені з дерева, чи «під дерево». Складно обґрунтувати свою антипатію, оскільки об’єктивно все виглядає дуже добре. Все ж таки, я б хотів, аби “щічки” пасували кольору панелі. Навіть на шкоду «дорожнечі», якої надає дерево.

5. Надійність
Всі подібні інструменти перевіряються тільки часом. На дотик все дуже надійно і добре.

6. Культура виробництва/якість збірки
Без питань.  

7. Загальне враження
Дуже крутий майстер-контролер. Зручний, досить гарний (ось не дають мені спокою його дерев’яні “щічки”), дуже функціональний і комфортний. Впевнений, що багато аранжувальників його гідно оцінять.