Поради для гітаристів від W.Angel – лідера групи «Conquest».
12 березня Nicholas W.Angel в Фейсбуці вирішив пригадати і розповісти дещо особисте та цікаве. Про те, як його колись «на зорі особистого гітаризму» підрізали жорсткою критикою, як потрібно справлятися з невдачами і наскільки, все таки, важливою є позитивна мотивація. Іншими словами – це роздуми на теми, які дуже цікаві для молодих виконавців. Цікаві настільки, що ми запропонували йому продовжити свою розповідь у інтерв’ю:
Як Ви знайшли свій інструмент, свій стиль, свій образ?
W.Angel: Мабуть, потрібно було б сказати: «просто я був собою, і все вдалося». Але це не так. Електрогітара мене захоплювала з самого дитинства своїм звуком. Я тоді не знав, що це за інструмент, але той заповітний звук з драйвом до цих пір пам’ятаю. Трохи пізніше, коли вже вчився в музичному училищі, то мав можливість пощупати жаданий інструмент власними руками. Тоді мене привабила така собі “космічність” електрогітари, порівняно зі “звичайними” інструментами. Сукупність технологій і традицій.
Плюс до всього – гітарист на сцені, все таки, майже весь час на вістрі уваги глядачів, поряд з вокалістом. Бути вокалістом мені не особливо хотілося, а от гітара – інша справа. Так і вирішив.
Що стосується стилю, образу і так далі, то для мене було зрозуміло одне – це буде рок-музика. А яка? – думав досить довго. Звісно, я знав – «буду гарти і робити тільки те, що подобається», але затребуваність теж враховувалась. Потім просто відточував те, що напридумував собі раніше.
Як Ви вважаєте, відчувати і розуміти інструмент – це щось вроджене чи здобуте?
W.Angel: Хтось може цим похвалитися з раннього дитинства, хтось почав це усвідомлювати значно пізніше. Але всьому можна навчитися. Найголовніше – бажання. Бажання зрозуміти інструмент, музику, композицію… Якщо воно є – буде і результат.
Важливо розуміти, що інструмент – це всього лиш засіб для вираження своїх думок. Як мова у людини. Чим краще людина говорить, тим простіше їй пояснити свої думки. Так і з інструментом – чим краще володіти мистецтвом гри на ньому, тим простіше доносити свої ідеї й музику до слухачів. Причому, йдеться не обов’язково про екстремально віртуозне володіння. А про таке, коли не замислюєшся, що саме, а просто граєш те, що у тебе в голові.
Зростання для Музиканта – що це? Які аспекти і нюанси він включає – техніка, особистість, креатив … чи щось ще?
W.Angel: Головне розуміти, що завжди є чому вчитися. Завжди, кожен день можна дізнаватися щось нове. Це прекрасно і вкрай захоплююче. Важливо виключити гординю, виключити режим «я все знаю і все вмію». Бо тоді за ширмою цього не буде можливості розгледіти новий прийом гри, новий звук або новий підсилювач…
Я от знаю катастрофічно мало і завжди радий дізнаватися щось нове. Деякий час тому я грішив тією ж гординею. І мало того, що не розвивався, а ще й деградував. Я радий, що зміг переступити через це. Так що зростання для музиканта – це, насамперед, здатність сприймати нове. Тоді буде розвиток і в техніці, і в креативі, і в особистості.
Як рости? Над чим пріоритетно треба працювати?
W.Angel: У кожного з моїх учнів були якісь свої проблеми, з якими ми справлялись: комусь потрібно було просто більше працювати з вправами; комусь – припинити боятися широко мислити, щоб почати імпровізувати; комусь – припинити боятися помилок (це, між іншим, дуже важливо для майбутнього розвитку)… Загалом, все дуже індивідуально. Спільне, як мені здається, тільки це – потрібно усвідомити, що доведеться змінюватися!
Які поради Ви, «дорослий і серйозний Музикант», хотіли б дати сьогодні тим, хто тільки «на зорі»?
W.Angel: Не бійтесь ставити запитання! Ви не будете виглядати смішно чи по-дурному, Ви виглядатимете тим, хто хоче дізнатися або навчитися. Якщо хтось у відповідь на Ваше запитання посміявся, то це значить, що запитання було поставлене нерозумній, недалекоглядній людині. Шкода, але серед професіоналів найвищого класу такі люди теж є. Не сприймайте все це всерйоз, не сприймайте близько до серця і просто йдіть своїм шляхом.
«Практика і ще раз практика». Які конкретні технічні поради Ви могли б дати молодим Музикантам? Які вправи/твори можете порекомендувати?
W.Angel: Власне, вправ насправді не так і багато, всі вони досить однотипні та їх легко знайти в Інтернеті. Але справа в тому, що при навчанні можуть виникнути складності, які треба блокувати, як тільки вони з’являються. А це можна зробити тільки під керівництвом того, хто вже це пройшов свого часу.
Моя рекомендація – беріть уроки у того, хто дійсно знає. Це зекономить Ваш час. Наприклад, мені колись довелось змінювати постановку рук. А перевчатися – завжди складніше, ніж вчитися з нуля. Складніше психологічно, тому особисто в мене це (банальна постановка рук) зайняла декілька років.
Для тих, хто мріє про Ваші уроки: як до Вас потрапити? Куди йти і як просити?
W.Angel: Все дуже просто. Пишемо мені в скайп або телефонуємо по телефону. А далі домовляємося про графік занять і до роботи. Все дійсно дуже просто. (Сторінка W.Angel в Клубі Музикантів, прим.ред.)
Як Ви вважаєте, що таке успіх взагалі, та в чому Ваш найбільший успіх?
W.Angel: На мій погляд, успіх – це коли людина домоглася поставленої цілі або завдання. Мій же найбільший успіх – мої заняття музикою, тобто, заняття улюбленою справою. І це, вважаю, чудово!
А щодо найскладніших проблем і невдач: як Ви з ними справлялися?
W.Angel: Ой… проблем було дуже багато, усіляких різних. Не хочу загострювати на них свою увагу. Я вважаю за краще сприймати проблему не як «проблему», я як задачу, яка потребує певного вирішення. Головне – вирішувати ту, яка наявна зараз. І тоді найстрашніші проблеми якось тьмяніють, а з часом вирішуються. Але, звісно, одного позитиву тут замало, потрібно докладати зусиль, щоб чогось досягнути.
Як молодим Музикантам побачити і не пропустити свої проблеми?
W.Angel: Все просто. Треба включити концерт улюбленого виконавця і подивитися, як він грає. Потім спробувати повторити і записати свою спробу на відео. А потім подивитися своє відео з позиції стороннього спостерігача. І одразу все стане зрозуміло.
Позитивна мотивація, де її взяти?
W.Angel: Пам’ятайте: перш, ніж стати «тим самим» (Вашим улюбленим виконавцем), він витратив роки на практику і навчання. Не впадайте у відчай, а робіть так само. Плюс – у Вас є велика фора: Ви бачите його шлях і помилки, а значить – можете їх не допустити.
Та і сам процес навчання – це ж неймовірно захоплююче!
Звісно, одразу не вийде. Але дивіться на те, що Вам вдалося сьогодні: Ви, нарешті, взяли правильно медіатор і струна зазвучала. Навіть правильно тримати гітару – це вже перемога. Результат складається із маленьких підзавдань, які у Вас ВЖЕ виходять. І ось такими маленькими перемогами постарайтесь прикрасити свій шлях навчання.
Тож, позитив необхідно культивувати. При цьому постарайтесь залишатися об’єктивними до своїх проблем-задач. Вони є, і це нормально. І вони завжди будуть – в сенсі, завжди будуть з’являтися нові завдання, нові сходинки в розвитку.
Як Ви себе мотивуєте, або яка зараз у Вас мотивація?
W.Angel: Зараз я активно вчусь співати і поєднувати вокал з гітарою. Загалом, все йде непогано (це я себе мотивую), але є над чим працювати (це якраз задачі, які потребують вирішення). Коли, доклавши зусилля, я бачу результат – це і є моя мотивація. Це значить – я можу. І кожен може. Насправді, легко. Просто не треба боятися, ніяковіти і комплексувати.
І наостанок, від імені всіх, не таких досвідчених, як Ви, і недомотивованих, ми попросимо: «Промотивуйте нас, будь ласка!»
W.Angel: Друзі! Всі Ви разом і кожен окремо – геніальні. Всі мають здібності. Всі можуть досягнути дуже великих результатів. Кожен може навчитися того, чого прагне. Головне і найцікавіше те, що помилятися – це теж дуже захоплююче. Так що – вчіться, розвивайтеся і помиляйтеся на здоров’я. До речі, так всіма нами улюблений «дж-дж» на гітарі – теж результат банальної помилки.
Фотоматеріали - зі сторінки https://www.facebook.com/Conquest.UA/
Написати коментар