Дримба – інструмент з великою історією. Хоч він і вважається найпоширенішим на земній кулі, але для того, хто не особливо орієнтується в музичному світі, він лишається великою таємницею.
Період винайдення датують епохою пізнього неоліту. Цікаво, що фрагменти музичних інструментів знаходили саме на території сучасної України. Знахідки були виявлені в прадавніх стоянках людей у селищі Мізинському (Чернігівщина) та поблизу Молодового (Чернівецька область).
Ще одним цікавим фактом є те, що музиканта, який грає на схожому інструменті, помітили ще на фресках Стародавнього Риму. Перша ж писемна згадка про дримбу була ще за часів Великого князівства Литовського (16 сторіччя). Тоді у «Малій подорожній книжиці» Франциск Скорина згадує таку річ як варган. Назва «варган», звичайно ж, більш поширена. Так говорили не лише в східних та центральних районах України, а й у Білорусі та Росії. Аж до 20 століття дримба вважалась циганським інструментом, на якому грали лише прості люди.
Натомість у Європі, особливо в західній частині, варган обожнювали. Вже у 19 столітті його почали сприймати як концертний інструмент. Франція, Німеччина, Італія… Меломани багатьох країн гідно оцінили мелодії варгану.
Дримба має безліч модифікацій і (в тій чи інакшій формі) наявна у культурі багатьох народів: Японія, США, Киргизія, Філіппіни і т.д. В нашій країні є кілька варіацій цієї назви: варган, варґан, сдримба, орган або доромба.
На Гуцульщині сдримба вважалася жіночим інструментом. Взимку та восени на вечорниці, що тоді влаштовувались у селах Карпат, у найкращих господарок збиралися дівчата та жінки з усього села: цілий день вони працювали, а під вечір кликали чоловіків, з ними вечеряли та розважалися. Музичний супровід створювала дримба. Тому, що варган тут вважався жіночим інструментом, є історичне пояснення – за місцевою музичною традицією співати «на людях» належало чоловікам; жінки могли затягнути пісню вдома та на весіллі чи похоронах. Акомпанувати ж чоловікам не заборонялось, тож жінки й грали. Жіноче дримбальство занепало після 60-х років, коли з'явився перший чоловічий гуцульський ансамбль дримбалів.
З дримбою пов`язана й ще одна цікава традиція. Коли парубок серйозно залицявся до дівчини – він давав їй дримбу.
Вважається, що звук цього інструмента має не лише музичні, а й лікувальні властивості. Дримбу застосовують мольфари, бо вона «пробуджує» енергію природи і наділяє людину особливою силою.
Як би там не було, зацікавлення цим стародавнім інструментом не лише не згасає, а навпаки – багато людей прагнуть навчитися грі на ньому й ставлять логічне запитання: «Як правильно обрати варган для себе?» Але це – тема окремої розмови.
Написати коментар